16 травня 2018 року в Брюсселі працював «ресторан на колесах» — “UNCOUNTED since 1932”. На площі перед Європарламентом бельгійцям пропонували їжу, на якій тримались українці у 1932—1933 роках: суп із кори дерева, млинці з лушпайок, хліб із трави… Перехожі куштували страви й не могли повірити, що це взагалі можливо було їсти. Акція була нагадуванням Європі та світові про Голодомор, а її автором став Юрій Ковриженко, відомий шеф-кухар, який не раз вражав українськими стравами світ. Велике вторгнення Росії в Україну застало його в Лондоні, де він — організовуючи спеціальні прийоми — збирає для України чималі кошти.
«Якщо брати всі заходи, до яких ми були дотичні (з командою — ред.), то за цей час вже змогли нафандрайзити близько двох мільйонів фунтів, це десь 80 мільйонів гривень», — розповідає Ковриженко в програмі «Година зі Сонею Кошкіною» на «Радіо Україна». В найближчих планах — спільний фандрайзинговий івент із фондом боксера Олександра Усіка, за результатами якого планують зібрати ще чверть мільйона фунтів.
«Україна цікава зараз всьому світу, в Британії це особливо відчувається. Звичайно, шалений сплеск цікавості до культури нашої країни. Їжа є найбільш зрозумілою мовою культури, тож ми це використовуємо», — зазначає Ковриженко, який також є членом Клубу шефів-амбасадорів при Міністерстві закордонних справ України.
«Хоча борщ є нашим символом, прапором, але найкраща реакція в світі на “chicken Kyiv” — його дуже добре знають. Перші згадки про “chicken Kyiv” — від 1918 року, за правління гетьмана Скоропадського. Радянщині спотворити цю страву не вдалося. Наші емігранти початку 20-го століття рознесли її по світу, а десь із 50-х «котлету по-київськи» популяризували уже й совєти — свого нічого створити не спромоглися», — акцентує Ковриженко.
Які ще страви подають на вечерях на підтримку України, чи можливо приготувати їх «з тим самим смаком» із локальних продуктів, як працює гастрономічна дипломатія та як війна змінить кулінарні традиції українців — слухайте в подкасті.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
