«У всьому світі книжкові ринки монопольні, а Україна була одним із небагатьох винятків. Безумовно, якщо українські видавці будуть самі наповнювати український книжковий ринок, то це буде сприяти не тільки розвитку книговидання різними мовами (в тому числі — російською, якщо йдеться про тих авторів, які живуть в Україні», — це також буде сприяти і загальному творчому підйому. Більше запрацюють перекладачі, більше з’явиться нових письменників. А зараз часи дуже динамічні, й багато з тих, хто зараз в окопах, потім повернуться в літературу — якщо для цього будуть умови».
Так у розмові з програмою «Година зі Сонею Кошкіною» на «Радіо Україна» власник і генеральний директор видавництва «Фоліо», яке є одним із ключових гравців на книжковому ринку України, Олександр Красовицький коментує закон про заборону ввезення й розповсюдження в Україні книжок з Росії та Білорусі (ухвалений парламентом, але на момент публікації ще не підписаний президентом — ред.).
«Зараз ідеться про вилучення книжок, які видані видавництвами Росії. У першу чергу тими, на які накладено санкції Радою національної безпеки України. В другу чергу йдеться про книжки, які пропагують насилля, пропагують російські правоохоронні силові структури. Таких книжок, на жаль, багато у всіляких детективних і любовних серіях, де герої — російські військові. Поки що не йдеться про вилучення книжок радянського часу, якщо це, скажімо, класика або переклади з інших мов. Я думаю, що вилучення охопить приблизно 40 мільйонів примірників зі 145 мільйонів у фондах», — зазначає він, оцінюючи рекомендацїї Міністерства культури України щодо вилучення низки книжок із публічних бібліотек.
«Головне, щоб міністерство не просто сказало: ми вилучаємо ці книжки. Воно має сказати: шановні бібліотекарі і читачі, замість цих 40 мільйонів за таким-то графіком ви отримаєте книжки, видані українською мовою українськими видавцями. Ви отримаєте можливість мати сучасні бібліотеки, а не склади макулатури, як часто буває зараз у провінції», — додає він. «40 мільйонів примірників — це приблизно річний обсяг видання книжок на українському ринку, якщо не рахувати підручники. Я думаю, що за нормального функціонування такий обсяг українська видавнича галузь зможе замістити приблизно за п’ять років», — зазначає також видавець.
«Зростання ціни на папір почалося з липня минулого року, так само, як і на всі інші чинники книговидання: на електрику, на пластини для друку, на транспорт. Адже папір найчастіше везуть із Азії, пластини — з Китаю і так далі. За цей рік час папір здорожчав приблизно на 120%, майже в 2,5 рази. Частка паперу в ціні книжки доходить до третини. Все інше теж дорожчає. Якщо за базу прийняти рівень ціни на книжки літа минулого року, то зараз ми маємо приблизно плюс 55—60%, а до вересня це буде приблизно плюс 80% у ціні», — каже він.
І додає: «Це зміни загальносвітові, тенденція зростання ціни на книжки є всюди. Але потрібно розуміти: якщо книжка в Україні в середньому коштує 4—5 євро, то книжка в Європі коштує в середньому 15 євро. А собівартість однакова. Тому європейські видавці можуть стримувати зростання ціни за рахунок зменшення свого прибутку чи витрат на інфраструктуру. А українським видавцям у тій кінцевій ціні майже нічого не залишалось».
«Ми повинні зрозуміти, що книжка, разом із іншими енерговитратними продуктами, повинна зрости в ціні. І цей процес зупиниться тільки тоді, коли книжки в Україні, в Польщі, в Німеччині будуть коштувати однаково», — підкреслює Красовицький.
Інші думки книговидавця — в подкасті.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
