«Уже після того, як я повернувся з полону, я рефлексував на різні моменти і загадав, чому не кричав під час катувань. Я зрозумів, що це було важливо для моєї внутрішньої людини, щоб не показати їм, катам, що вони досягли своєї мети — зламали мою гідність, зламали мою внутрішню людину, мою совість. І я не давав їм шансу тим, що не кричав. Це важливий момент — коли ми усвідомлюємо, коли запускаємо внутрішнього спостерігача з тим, щоб не просто спостерігати, а включати його у прийняття тих чи інших рішень, як внутрішніх, так і зовнішніх», — каже в розмові з програмою «Година зі Сонею Кошкіною» на «Радіо Україна» відомий вчений, релігієзнавець Ігор Козловський. Захоплений бойовиками угруповання «ДНР» на початку 2016-го, він провів у полоні майже два роки.
«Наше суспільство дійсно травмоване. І травмоване як індивідуально — на рівні тих, хто зараз на фронті, хто пройшов ґвалтування, руйнування майна, втечу, втрату близьких, полон, — так і колективно. Це травма глибока, і навчити людей працювати з цією травмою — як із колективною, так і з індивідуальною, — також завдання. Завдання держави і громадянського суспільства. Я постійно кажу, що єдиний спосіб вийти з того стану, коли ви занурюєтеся в травму й не можете вийти, і це може зруйнувати вас як людину, як суспільство, — це працювати і зробити з травми досвід. Ми повинні витягнути досвід розуміння себе, обставин, у яких ми опинилися, що робити персонально зараз, тобто вивести травму на рівень свідомості, далі — вербалізувати, проговорити особливості цієї травми і потім випустити її на периферію, тобто подивитися на цю травму з розумінням того, навіщо тобі потрібна ця травма як досвід, а вона може бути потрібна. Є вже певні моменти, які дозволяють чітко відрізняти не тільки речі, пов’язані з війною, а й, я б сказав, глибинну мудрість. І, з іншого боку, це означає, що ти повинен зрозуміти, як іти далі, не ламаючись, не спекулюючи на травмі, тому що буде такий момент, на жаль. Вони завжди бувають після війни», — зазначає вчений, говорячи про те, як зміниться українське суспільство після війни.
«Також треба взяти досвід країн, які проходили через такі випробування, — той же німецький досвід чи американський, коли люди поверталися з В’єтнамської, Афганської війни. Я говорив неодноразово і з посольством Сполучених Штатів, і з іншими американцями щодо того, щоб вони дали фахівців, які б підготували, як працювати і зі спільнотою, і індивідуально. Це важливо. Не треба залишати суспільство травмованим — це може вилитися в певну хворобливу ситуацію в майбутньому. І на це теж розраховують наші вороги. Вони ж травмують свідомо наше суспільство. Таким чином з’являється більше колаборантів, які не витримують напруги цієї травми. Це означає, що це проблема і національної безпеки також», — додає Ігор Козловський.
Докладніше — в подкасті.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
