Європарламентарка із Чехії Радка Максова про те, як активно ЄС підтримує Україну

Європарламентарка із Чехії Радка Максова активно підтримує Україну і всі дії європейських політиків, спрямовані на допомогу Україні – як фінансові, гуманітарні, так і військові.

Напередодні річниці повносмасштабного вторгнення Росії в Україну пані Максова відповіла на запитання «Радіо Україна» про конкретні аспекти допомоги Україні та про боротьбу з дезінформацією, зокрема, і в стінах європейських установ.

Наступного року відбудуться вибори до Європейського парламенту, після яких відбудеться формування нового складу Європейської комісії. Тож, за словами Євродепутатки, Євросоюз може сам стати мішенню для зловмисників, які намагатимуться розділити та дискредитувати ЄС і ці вибори.

«Радіо Україна»: Якою ви бачите місію Євросоюзу у зв'язку з війною в Україні, яку розвʼязала Росія?

Радка Максова: По-перше, ми дуже добре пам’ятаємо прийом біженців. Завдяки механізму тимчасового захисту, який Європейський союз зміг активувати дуже швидко, біженці змогли швидко влитися в повсякденне життя у нас і змогли гармонізувати свої права в рамках Європейського союзу. Звичайно, військова підтримка Європейського союзу є дуже важливою, ми виділили понад 3,6 мільярда євро, місія військової допомоги Європейського союзу розпочалася, про це зараз багато говорять, протягом 2023 року ми візьмемо участь у навчанні 35 тисяч українських військових. Ми виділили також військову допомогу у розмірі 12 мільярдів євро, яку ЄС надсилає безпосередньо українській армії. І, звичайно, це фінансова допомога, це гуманітарні проєкти, на які обіцяно близько 50 мільярдів євро. Це все те, що дуже допомагає цивільному населенню впоратися з цим жахом в Україні. Для цього ми відправляємо в Україну засоби захисту, машини швидкої допомоги та інше обладнання. Це справді масштабна підтримка.

– Ви досі єдині у своїй підтримці України?

– Я сприймаю цю атмосферу Європейського союзу, комісії та парламенту як дуже єдину. У нас немає ніяких драматичних дискусій про те, чи допомагати Україні. Переважна більшість із нас переконана, що ми повинні допомагати військово, фінансово та гуманітарно. Ми хочемо допомогти біженцям в окремих державах-членах. Готовність наших політиків велика, адже ми почали переговори з Україною як країною-кандидатом, що є великим кроком.

– Чи відповідає це бажанням громадян Європейського союзу?

– Згідно з опитуванням «Євробарометра», 74 відсотки громадян Євросоюзу схвалюють таку підтримку. Найбільшу підтримку демонструють північні країни та Португалія. Я радію цій єдності, хоча й бачу, що деякі країни не хочуть підтримувати деякі санкції, однак завдяки переговорам нашу єдність вдається зберегти. Я дуже сподіваюся, що це витримає, тому що в іншому разі Росія би виграла.

– Наскільки ви переймаєтеся фейковими новинами у зв'язку з війною Росії в Україні?

– Безперечно, це велика тема. Можливо, завдяки великій різноманітності мов деякі атаки на нас обрушуються менше, ніж, наприклад, на Америку. У багатьох випадках ця організована активність підтримується іншими акторами, які хочуть послабити європейську єдність і європейську демократію. Ми звертаємо на це увагу, тому що наступного року відбудуться вибори до Європейського парламенту, після яких відбудеться формування нового складу Європейської Комісії. Тож ми вважаємо, що можемо стати мішенню для зловмисників, вони намагатимуться розділити та дискредитувати Європейський союз і ці вибори.

– В Європарламенті у нас є комітет INGE, який займається питаннями підриву демократичних процесів в ЄС і боротьбою з дезінформацією. Минулої весни він опублікував доповідь, в якій пропонується вжити заходів, зокрема, що іноземні організації не можуть працевлаштовувати колишніх високопоставлених політиків; що ми повинні розглянути питання про позбавлення ліцензій медіаорганізацій, залучених до поширення державної пропаганди та дезінформації; що деякі європейські університети повинні переглянути співпрацю з інститутами, котрі є майданчиком для лобіювання, зокрема, китайських інтересів; що ми повинні залучати до боротьби громадянське суспільство, підтримувати медіаграмотність тощо.

Комітет INGE був створений лише на один рік для моніторингу ситуації, але після початку війни в Україні комітет продовжує працювати під назвою INGE II. Передбачається контролювати те, як Європейська комісія реалізує запропоновані заходи та як країни-члени потім їх застосовують. Комітет працює над тим, щоб європейські вибори, які чекають на нас наступного року, відбулися впорядковано, демократично та добре.

– А наскільки небезпечні для вас проросійські та інші лобісти?

– Це відбувається постійно за допомогою лобістських груп. На жаль, за іронією, запобігти цьому допоміг скандал із колишньою віце-президенткою Кайлі під назвою «Катаргейт», де стало зрозуміло, що деякі режими намагаються підірвати демократію та деякі резолюції, які ми ухвалюємо, щоб вони не були настільки суворими до своїх інтересів. Можливо, тому зараз буде посилена низка правил і значно обмежене втручання третіх країн у наші процеси.

Резолюція Європарламенту до першої річниці повномасштабної війни Росії проти України

Єврокомісія пропонує приєднати Україну до зони безплатного роумінгу ЄС

Євродепутат Томаш Здеховський про те, як Євросоюз допомагає Україні

Вас може також зацікавити