KOLA: Пісня «Чи разом» витягла мене з важкого стану і пробила стіну популярності | Новини

3 квітня у ПРАЗІ, у «Люцерна мʼюзік-барі» відбулася подія, що на неї чекали багато українок і українців, які перебувають зараз у Чехії, рятуючись від війни РФ проти України: співачка KOLA (Анастаія Прудіус) виступила зі сольним концертом.

Її називають королевою української лірики, вона – авторка одного з найпопулярніших українських хітів останнього року «Чи разом», який отримав уже 7,3 млн переглядів у ютубі і навіть має свою версію польською мовою; авторка багатьох інших улюблених композицій, які лунають у грай-листах українських радіостанцій.

За кілька годин до свого виступу співчка побувала у студії «Радіо Україна».

Відповідаючи на запитання Людмили Ваннек, Настя поділилася щирими думками про себе, чому вона – KOLA; як пробила стіну популярності в українському шоубізнесі…, як це співпало з розчаруванням у коханні; і як біль впливає на творчість.

Саму розмову слухайте нижче у подкасті, а тут – деякі тези.

«Я була тут, коли була маленька. Тут відбувався конкурс, у якому я перемогла. Це був перший конкурс у моєму житті, де я здобула гран-прі. Я співала якусь пісню Вітні Х'юстон у фіналі. І от я виграла. Також тут була нещодавно зі своєю сім'єю й близькими. Десь чотири дні –тож утретє я тут.

Мені дуже подобається це місто, воно з класною такою енергетикою, відчувається, знаєте, історія у цьому в місті, деякі місця такі магічні для мене… хочеться до них просто торкатися і щось там загадувати… бажання якесь».

Концерт у Празі був запланований на 3 квітня. Це число непросте для Насті. Що означає «3» для неї, зокрема, для вибору псевдоніму KOLA?

«Ого! Мені ніколи ніхто не ставив це запитання, насправді…

Я не люблю своє прізвище. Не люблю з таких родинних наших ситуацій. І я хочу якомога швидше вже насправді його позбутися… Я й тоді хотіла так само, бо кожного разу, до речі, ви також єдина людина, хто назвала правильно моє прізвище з першого разу, бо одні називали «рудус», «рідус», «прідус», «нудус», «прдус» (справжнє прізвище Насті ПрУдіус – ред.). Там було безліч варіантів! Мій директор Діма каже: «Настю, нам все таки треба брати псевдонім, бо це нереально просто»…

У нас було дуже багато варіантів, і один із них був KOLA, і я настільки тоді парилася, що долучила до цього всього… нумеролога!

Вона рахувала, яке саме ім'я мені підходить, яка цифра має бути і щоб така найяскравіша, яка реально буде мені допомагати йти творчим шляхом. І ця цифра – «3»… Я, коли почула, кажу, ніби нічого, мені подобається, зараз я порахую... Порахувала, й таки вийшла трійка… і тому, так «3» для мене – це таке число, в яке я вірю, мабуть… ну це я так собі придумала просто… І воно для мене знакове».

KOLA про пісню «Чи разом», яка на сьогодні має 7,3 мільйона переглядів на ютубі і навіть має версію польською мовою

От коли ти відпускаєш, у принципі, ситуацію, і тобі вже не те, що стає байдуже, а мій фокус змінився, і я перестала фокусуватися на тому, що «я маю написати пісню, яка с подобається всім», «я маю написати пісню», типу… От у мене це все вийшло з голови вперше в житті.

Я просто дуже відчувала сильний біль. Мені було дуже погано. У мене була туга за домом. Почалася повномасштабна, почалося вторгнення. Звісно, що це був шок для всіх.

Потім у мене в особистому житті були, прям, погані події, і все це так от наклалося, і десь перед тим, як написати цю пісню, я місяць десь реально кожен день ходила… там був такий двір біля дому моєї мами, там була така лавочка, дерево… Я в одній тій самій одежі кожного дня ходила туди і сиділа просто неба на землі, під цим деревом і писала пісні в своєму телефоні. Щось там слухала, мама мене кликала поїсти, я все казала «я не піду, не хочу їсти»… І от місяць чи менше я писала… і дописалася.

Я просто прийшла, сіла… Скинув мені Міша аранжування, .. і я сіла, і отак-от рядок за рядком почала писати… І воно просто якимось чином з'явилося, навіть не зрозуміло, як… Я навіть не памʼятаю, як я її писала. Я її виклала так само, як і попередні пісні в інстаграм… і на ранок я просто побачила, що там вже стільки переглядів! Я, звісно, була в шоці!

Ми готували в той момент реліз «Дочекаюсь». Я дзвоню своєму директору, кажу: «Діма, відміняємо, маємо «стопатися»! Вертай «взад»! «Дочекаюсь» повертаємо назад!». І ми дійсно так зробили, не дочекавшись, до речі, відповіді нашого музичного продюсера, він тоді був у відпустці. Він не брав трубки, й ми просто було в паніці. Ми розуміли, що ми зараз щось напоремо, але ми робили. Я кажу: «Ні, ми маємо випускати саме цю пісню!». Я їду, знімаю бігом кліп.

Це були якісь просто… ми п'ять разів знімали відео. Це був жах! І що? Врешті-решт, ми встигаємо! Ми випускаємо цю пісню… і за день вона летить… Ми спершу потрапляємо в тренди ютубу, і потім, десь там через 4 дні вона на першому місці в YouTube 100 Ukraine і трималась там десь реально тижнів 3 на першому місці! Це був шок!

І звісно, що почали всі телефонувати, пропонувати інтерв'ю, виступи… До цього всього цього не було. І саме ця пісня, до речі, допомогла мені вийти з мого стану, тому що мене почали кликати виступати, писати, дати якісь там інтерв'ю, відповідати… Я стала більш зайнятою, я відволіклася ще більше на музику… І мене це витягнуло з мого такого стану… дуже поганого.

Тема розлучення з коханим – не лише фізичного розлучення, а й втрати духовного зв'язку та розуміння якраз під час війни. KOLA пережила на власному досвіді розлучення з нареченим. Що можна порадити жінкам, які опинилися такій самій ситуації?

«Я вважаю, що з початком повномасштабного вторгнення неможливо щось приховати. Неможливо грати когось з себе, а водночас бути іншим. Все вилазить назовні, і так склалося в моїх відносинах. Я була дуже здивована побачити в своїй коханій людині іншу людину, і тоді мені було дуже погано. Я намагалась повернути якось обставини, щось змінити. «Ну ні, такого ж не може бути!.. Що з ним сталося?!» Потім я зрозуміла, що це була не моя людина. Я собі намалювала може щось взагалі з цієї людини. І сьогодні я дуже щаслива, що так склалися обставини, і ми не разом, дякувати Богу.

Тож усім жінкам я хочу побажати, по-перше, пережити, якщо щось болить, і щось відбувається. Це так має бути, тому що під час болю ми зростаємо. І це справді так. Я дійсно багато здобула під час переживань емоційних дуже сильних. Тож я просто вам хочу порадити, по-перше, якщо у вас щось трапилося ось таке у відносинах – пережити це, поплакати стільки, скільки треба, потім відпустити, через деякий час просто зрозуміти, що, може, так мало статися… А якщо це справжнє кохання, і воно дійсно має бути й має існувати у вашому житті – у вас усе буде гаразд, і ви не розійдетеся, і все буде класно. Може, там якісь сварки. Але це був буває в кожної пари… просто треба якось розмовляти, домовлятися, звісно, що це дуже важко робити на відстані.

Але я думаю, саме для чогось це все нам от далося, значить, така має бути перевірка відносно всіх людей, і потім ті відносини, які все ж таки будуть продовжуватися, вони набудуть іншого значення, і стануть ціннішими, я думаю, для людей».