16 грудня у Празі відбувся концерт, про який просто можна мріяти: у греко-католицькому катедральному соборі Св. Климента виступила прославлена, унікальна, неповторна Національна капела бандуристів України імені Майбороди.
Цей благодійний концерт «Українське Різдво» у Празі – не єдиний у Чехії: напередодні бандуристи виступили у Пардубицях, попереду – Ліберець, Бржеслав, Оломоуц. Основна мета концертів – збір коштів на підтримку української культури і популяризації самобутнього українського мистецтва.
Слухачам і слухачкам «Радіо Україна» просто пощастило, бо до нашої студії завітав художній керівник Національної капели бандуристів, народний артист України Юрій Володимирович Курач – попри сніг, такий нетиповий для Праги, він знайшов час прийти до нас у день концерту!
Людмила Ваннек розпитувала гостя про те, якою програмою капела потішить празьку публіку.
«Перш за все – це Різдво, це романтика, нічне небо, зірка на небі, це янголи в небі, це маленька дитина, яка народилася, ці три царі, це все дійство, яке в Україні називається вертепом, але основне в цьому дійстві – це коляда… Колядки, в яких присутні Діва Марія, Йосип і Ісус… І ми привезли всі ці колядки, які, починаючи від обробок Леонтовича, Барвінського чи Стеценка, до сучасних композицій Ганни Гарилець, Віктора Степурка – годі перелічити. Але в основному ви почуєте ті колядки, які рідко лунають в етері».
«Радіо Україна» попросило розповісти історію капели, адже наступного року колективу виповниться вже 105 років – мало хто може похвалитися таким творчим довголіттям!
«Капела була заснована в 1918 році за сприяння гетьмана Павла Скоропадського. Тоді Україна пробувала вибороти незалежність. У той час було створено і багато музеїв, бібліотек, архівів. Тоді, у 1918 році, обʼєднали харківську і полтавську капели. За сто років капела пережила багато різних трагічних сторінок – дві світові війни плюс репресії…»
«…Репертуар, особливо в радянські часи, часто змінювався, але на сьогоднішній день ми співаємо і пісні УПА, і стрілецькі, й повстанські, і сучасну музику. Але наш основний козир – це українська пісня в супроводі бандури. Ми маємо можливість поєднати бандуру ще з одним унікальним явищем української культури – це чоловічий хор, чоловічий спів. Нічого подібного не може звучати в природі, як бандура і чоловічий спів на чотири голоси, це як орган із живих голосів».
«Українську пісню тяжче заспівати, ніж оперну арію. Бо там можна сховатися за яму, грим, костюм, декорації і симфонічний оркестр, а народну пісню заспівати треба вміти».
«Бувало, що застрягали в болоті по пів колеса, бо німецькі автобуси не призначені для того, щоб їх витягувати за гак із болота, то хлопці своїми руками підкладали, розкачували і за дві години винесли наш автобус «Мерседес» із того болота і поїхали в готель, так і не доїхавши до того міста, де ми мали виступати».
«Ми вам бажаємо терпіння, ми знаємо, як хочеться додому, але ви повинні розуміти, що діти мають бути в безпеці, тим більше, зима – має бути тепло, світло і догляд материнський перш за все… Тож бажаємо вам терпіння, здоров’я, спокою, вмикайте колядки, слухайте усі ці різдвяні пісні, бо це все таке боже дійство, яке допомагає нам зрозуміти і повірити, що воно колись було мирним. І воно буде мирним, і ми повинні терпіти, молитися і співати так, щоб ця перемога прийшла якомога швидше, і ми її нарешті дочекаємося».
Повністю розмову з художнім керівником Національної капели бандуристів, народним артистом України Юрієм Курачем ви можете прослухати в подкасті нижче.