Різдво по-чеськи

Так склалося, що цьогоріч багатьом українцям випаде зустріти Різдво в Чехії, тож доречно поцікавитися, як його святкують тут. Українська журналістка Марта Шевченко теж опинилася в Чехії, як і багато її співвітчизниць після початку повномасштабної війни Росії проти України. Вона зібрала для слухачів і слухачок «Радіо Україна», яке вона завжди охоче слухає, інформацію про традиції святкування Різдва у Чехії.

Чехія у різдвяних звичаях пройшла довгий шлях через протистояння між католиками і протестантами, спілкування з іншими народами, через войовничий атеїзм комуністичного зразка. Та на відміну від України, в Чехії московська тоталітарна рука не дотяглася до різдвяних традицій, навіть під владою комуністів тут ніколи не припиняли святкувати Різдво, чеською – Ваноце (Vánoce).

Автор малюнка – чеський художник і прозаїк кінця 19-го – середини 20-го століття Йозеф Лада, автор ілюстрацій до «Пригод бравого солдата Швейка» Ярослава Гашека.

Головна і найважливіша традиція – це урочиста вечеря в родинному колі напередодні Різдва. Хто де б не був, усі мають зібратися за родинним столом.

Із порогу виникає невеличка плутанина, адже в Україні надвечір’я Різдва Христового називають Святвечір або Голодна кутя. Голодна тому, що цього вечора ще триває передріздвяний піст і належить суворо дотримуватися пісного меню. Можливо, тому, що у чехів із цим простіше, а також через звичай обмінюватися подарунками і пригощати нужденних, день і вечір 24 грудня називають Щедрий. photo_5796407023263398431_w

Автор малюнка – чеський художник Йозеф Лада

На святковий щедровечірній стіл чехи готують три, сім, дев’ять або дванадцять страв. Королева столу – «ваночка» або «штєдровка» – так називають булку-плетінку з солодкого тіста. Також має бути кілька різновидів тістечок, рибна юшка, печена ковбаса, картопляний салат і смажений короп, порізаний на шматки у вигляді підкови. Усе це має забезпечити родині щасливу долю і достаток. А якщо в когось під тарілкою виявиться ще й рибна лусочка – купу грошей гарантовано на весь наступний рік.

Яблуневі сади в Чехії ростуть навіть у середмісті столиці, і природно, що на різдвяному столі яблука також є. Тож усі охочі обирають собі по яблуку, розрізають його впоперек і роздивляються серединку. Якщо серединка у вигляді зірочки – це до щастя і добробуту, якщо ж нерівна чи зіпсована, або, Єжіші-Маріє!, у вигляді хреста – це віщує нещастя. А що думати, коли всередині виявиться хробак? Тут уже залежить від ступеня особистого оптимізму: хтось у цьому може побачити поганий знак, а хтось – несподіваний прибуток.

Різдвяна музика звучить на вулицях і в торговельних центрах уже мало не з кінця листопада, але колядувати чехи починають лише напередодні Різдва. Колядують за Щедрою вечерею і в наступні дні аж до 6 січня, коли святкують Богоявлення або день Трьох королів. Пік колядування припадає на 26 грудня, день святого Степана. Дорослі колядують удома, а від хати до хати ходять переважно діти і підлітки. Колядників обдаровують солодощами і дрібними грішми.

Головним атрибутом Різдва є, звісно, ялинка. Але, на відміну від українців, чехи кажуть «стромечек», себто «деревце». Взагалі-то з погляду ботаніки так правильніше, бо ж не кожна «ялинка» – ялинка, це може бути і сосна, і смерічка, і ялиця… Головна умова – аби рослина була вічнозелена. Тому серед чехів також є звичай прикрашати дім омелою. Кажуть, омела приносить у дім щастя. Але чарівну силу вона має тільки тоді, коли не куплена, а подарована.

Автор малюнка – чеський художник Йозеф Лада

Українцям подарунки приносить святий Миколай у ніч на 19 грудня. Ті, хто ще тримається радянських звичаїв, 1 січня чекають на Діда Мороза. У чехів на теперішній час головним днем подарунків є 24 грудня, а дарувальником – Єжішек, тобто Ісусик. У цей день обов’язково зробити подарунки своїм близьким (звичайно ж, від імені Ісусика), а також – обдарувати бідняка, інакше за рік сам збіднієш. Після Щедрої вечері всі ідуть до ялинки і там знаходять свій подарунок. Гарним тоном є розпакувати його на місці і подякувати Єжішкові, звісно.

На Різдво Ісус іще дитятко, тому разом із ним усі теж перетворюються на дітей. Відтак обов’язковим пунктом святкування стає казочка. Навіть у найтемніші часи різдвяна казка у чехів була. Як, наприклад, «Три горішки для Попелюшки», яку, поза сумнівом, бачили всі українці. І зараз Чеське телебачення щороку готує казку на Щедрий вечір. Тож стежте за анонсами.

Мальовничим звичаєм у ніч перед Різдвом є також ворожіння на човниках з горіхової шкаралупи. Треба розлущити волоський горіх, вийняти серединку, прикріпити у шкаралупу свічечку і пустити в миску з водою. Затамувати подих і стежити.

…А якщо ви самі керуєте своїм життям, усі різдвяні мрії здійсняться.

Згадані тут звичаї – це лише мала часточка великого розмаїття: у Чехії, як і в Україні, що не край, то звичай. А цьогорічне чесько-українське Різдво започаткує, можливо, ще одну традицію.

Вас може також зацікавити