Із чим у вас асоціюється слово «криївка»? Із Західною Україною, Львовом? Можливо, ви не знали, але у Празі теж є криївка – вона українська, хоча кажуть, що празька (з огляду на локацію).
Про місце, де зустрічаються українці в чеській столиці, розмовляли ведучі «Радіо Україна» Людмила Ваннек та Софія Татомир із Галиною Василенко – берегинею Празької Криївки. Читайте далі та слухайте у подкасті.
.jpg)
Історія Празької Криївки розпочинається із «сіткопрядства» – такого слова, каже Галина, в українській мові, немає, але саме такий собі новотвір характеризує те, як волонтери, ніби павучки, хутко плетуть маскувальні сітки. З того часу минає уже дев’ять років, але слово актуальне й досі: змінилося лише місце плетіння.
«Маскувальні сітки ми розпочинали плести в зовсім іншому місці – на Nadrazi Holesovice, в українських профспілках у Тараса Костюка. Разом із Тарасом ми цю ініціативу розпочинали у 2014-му. Воно вийшло досить смішно. Ми домовилися, що зробимо якусь акцію разом. Всі зустрілися і перезнайомилися в лікарні наших поранених майданівців. І завдяки їм здружилися, ну і вже захотіли зробити щось разом. Я поділилася з Тарасом, що завжди хотіла зробити справжні Андріївські вечорниці, не награні, де люди прийшли, мають роль, слова... А ось де зійшлися люди докупи, щоб відпочити й щось зробити. Ну оскільки війна уже була з грудня 2014-го року, то робити потрібно було щось корисне для нашої армії. І Тарас запропонував шкарпетки. На жаль, ця його ініціатива не пройшла, тому що робити шкарпетки я не вмію. То я кажу: «Давай зробимо маскувальні сітки».
.jpg)
.jpg)
Плести маскувальні сітки тоді Галина ще не вміла, але хотіла навчитися. Мабуть, це просто поклик душі.
«Потім почала «розгрібати» Інтернет і натрапила на Олесю Корягіну – це координатор виготовлення маскувальних сіток, людина, яка перша почала робити їх. Я «постукалася» до неї у друзі, запитала, чи вона розкаже, як це робити. Спілкування було дуже люб'язне, дуже активне і дуже швидко вона запропонувала й основу для першого разу, і усе показала, – згадує Галина. – Якийсь час ми сітки, можна сказати, і не плели. Ну дуже, дуже рідко, тому що у 2016-му уже не настільки були потрібні маскувальні сітки – війна перейшла наприкінці року до більш інформаційної.
...Оскільки я була тут, у Празі, то, звісно ж, ми усі розуміли, що потрібно підтримати і наших чеських друзів, які підтримують Україну, і самим в інформаційному плані підтримувати Україну. Тому тоді більше часу проводила з відомою, напевно, вам усім групою Kaputin.
.jpg)
...Потім я поїхала додому у 2018-му році – в мене дуже важко захворів син. Коли повернулася у Прагу, я, власне й не думала повертатися і, зізнаюся чесно, мені самій була потрібна допомога. Тож я написала на Фейсбуці, що я в Празі, можу зустрітися, у кого є час. Перший, хто мені відізвався – це волонтер із Харкова Артем Фесун, і він написав: «Допоможи зробити концерт».
Галина не довго вагалась і погодилась допомогти. Саме так знайшлась і Празька Криївка. Галина каже, що це місце треба відвідати, інакше не описати:
«Там треба побувати. На неї треба подивитися... Ну не можна, щоб таке приміщення просто стояло. Треба тут щось робити. І я хочу тут щось робити. І тоді я з власником Павлом Затуліним домовилася про те, що відновимо маскувальні сітки в Празькій Криївці. Ми двоє дійшли до теми, що повномасштабна війна буде, і потрібно місце, де можуть збиратися люди, де вони знову повинні згуртуватися для того, щоб у разі виникнення повномасштабної війни, люди знали, куди йти і як допомагати своїй країні».
Звідки з’явилася назва Празька Криївка?
«Криївкою її назвав ще до того Павло. Це напівпідвальне приміщення. Павло розказував, що одного разу там робили навчання чеська поліція разом із нашою поліцією (TEAM4UKRAINE, Petr Pojman). Але ці люди перед тим були у Львові, були у «Львівській криївці», і вони так сказали: «Бункер або криївка». Павло каже: «Ну криївка мені сподобалось більше, ніж бункер».
Як чехи розуміють зміст та історичну місію криївки (чеською ÚKRYT)?
«Ну звісно, вони це розуміють, як укриття. Як місце, де можна сховатися, тому що у них же ж не було бандерівців, криївок. Воно виглядає у них зовсім інакше».
Для українців саме слово «криївка» вже має таке дуже вагоме історичне підґрунтя. Того, коли чуєш його, то одразу зрозуміла, що так, там зараз будуть українці. Так, там зараз будуть люди патріотично налаштовані, куди ти завітаєш і зможеш опиниться серед своїх. Проте все ж важливо коротко окреслити, чим саме займається Празька Криївка. Галина описує так:
«Ну крім того, що плетемо сітки і кікімори, збираємо допомогу для нашої армії. Організували декілька концертів у Празькій Криївці, робили зустрічі з відомими людьми. У нас була Софія Федина, Марія Бурмака, Вікторія Мірошниченко, Артем Фесун на зустрічі з українцями. Тепер ми спробували трошечки інший ще формат: віддавати Криївку для людей, які хочуть зустрітися, провести вечерю, день народження в оренду на кілька годин чи на вечір за донат на армію. Чому б не повечеряти з користю?».
.jpg)
Галина та волонтери Празької Криївки регулярно відправляють допомогу бійцям, закуповують амуніцію, ліки – усе, що потрібно. Розпитали про те, чи необхідна спеціальна освіта та вміння для того, аби усе придбати та передати.
«Ну мені здається, в добу Інтернету це не так складно. Звісно, з військовою тематикою складніше, тому що вона інколи захована, і ти не завжди можеш це знати. Це не завжди доступна для всіх людей інформація, і треба дуже гарно поритися, але це можливо».
.jpg)
Чи конкурують між собою проукраїнські організації в Празі?
«Я чула, що існує якась конкуренції у деяких людей, яку я вважаю напрочуд, вибачте дурною. Тому що яка може бути конкуренція у допомозі? Якщо я знайду місце, де можна купити, наприклад, шкарпетки по десять корун, їх там буде багато, я розкажу всім, де вони, тому що тоді їх буде більше, ми ж усі працюємо на одних і тих самих людей, усі працюємо на нашу армію, щоб вона працювала на нас. Це настільки взаємопов'язано, що це таке, як конкурувати з чоловіком задля власної дитини».
Чи треба казати пароль, коли заходите в Криївку?
«Ну пароль завжди потрібний, коли ви заходите в Криївку (сміється, – ред.). Я розумію, що приїхали багато людей з різних регіонів, людей, які жили в російськомовних родинах російськомовних регіонах. Все-таки ми стараємося, щоб у нас розмовляли українською мовою. І коли приходять російськомовні люди, то в нас відбувається лагідна українізація. Можете не лякатися, всі російськомовні, хто до нас зібрався. Вона лагідна і успішна, звісно. Всі українці з криївки виходять україномовними. Мені здається, що насправді, в глибині душі кожен українець хоче розмовляти українською мовою, так. І ось вони розуміють, що ця російська їм насаджена. Просто так було зручніше, комфортніше раніше. Вони не хотіли виділятися між сусідами, не хотіли, щоб на них дивилися боком.
Але хтось мусить починати. Я завжди кажу кожній людині, яка переходить з російської на українську: хтось же мусить починати. Чому би це були не ви?»
.jpg)
Про волонтерські плани та стратегію
«Насправді у волонтерстві не можеш побудувати плани далеко. Тому що ти не знаєш, що тебе чекає завтра, якщо буде потрібно завтра. Наприклад, ми закупили певну кількість комбінезонів для танкістів, які я збиралася завтра відправляти, але сьогодні розмовляла з бійцями запорізького напрямку і вони розказала таку історію: збирали гроші на автівку, перебуваючи на фронті, самі між собою, вони не дуже стежили за курсом валют. Автівка тут, у Чехії. Вони просили мене допомогти їм, тому що вони мають гроші, але коли почали переводити свої гривні на долари, то з'ясували, що їм бракує три тисячі доларів. Ну десь їх треба взяти».
.jpg)
Чим можна бути корисним Празькій Криївці?
«Наразі у нас немає ніяких таких робіт. Нам були потрібні дрова, тому що ми опалюємо. Дровами зима починає потрошки відходити. Слава Богу у нас я гарні друзі, які нам допомогли. Інколи нам бракує коштів оплатити світло, але ми завжди пробуємо ці кошти зібрати поміж себе і оплатити. Двері нам треба поремонтувати. Вільні руки потрібні в Криївці завжди. Інколи потрібні поради по ліках. Але уже є знайомі лікарі, які порадять, тому що ти не можеш знати геть усе. Приходять такі речі, хлопці просять, що ти спочатку почуєш і кажеш собі: «Господи, це що таке і де знайти, і що з цим робити».
Але потрішки починаєш розмовляти з людьми, і завжди вони знаходяться. Наприклад, один сканер радіочастот ганяли по цілому світі. Бо він був останній, догнали в Англії.
Нам потрібна основа на сітки. Якщо хтось знає, де можна купити дешевше, або може нам закупити основу на сітки, така рибацька основа з віконечком 2х2 см або 4х4 см. Завжди її радо приймемо.
Нам потрібен паракорд – це надміцний шнур, який може витримати близько 300 кг.
Нам потрібні старі простирадла».
.jpg)
Координати Празької Криївки
Раніше цю адресу приховували, зараз говорять вільно. Це Štítného, 38, Praha 3, Žižkov, зовсім близько від трамвайної зупинки Lipanská.
«Навігатор чомусь веде геть, люди довкола цього будинку блудять довго. Не кожен помітить, як до нас зайти, тому краще попередньо зв'язатися через Фейсбук або телефоном, щоб ми знавігувати».
Празька Криївка відчинена щодня: в робочі дні – від 18 год до 20 год, у вихідні – від 15 год.
«У нас дуже гарна компанія, у нас дівчата з усієї України. Тому точно зустрінете своїх земляків і однодумців. Приходьте! Ми будемо раді!»
.jpg)
.jpg)
.jpg)
