Незабаром стартує новий навчальний рік, і майбутніх абітурієнтів цікавить питання, як правильно обрати професію. Корисними порадами на цю тему поділилась психологиня і президентка Інституту психології та підприємництва Олена Бабіна.
Як обрати майбутній фах?
— Олено Вікторівно, що у першу чергу ви хотили б порадити абітурієнтам?
— У першу чергу я хочу порадити майбутнім вступникам прислухатися до себе. Найбільш складне питання — як обрати майбутній фах. Психологічно доведено, що людина задоволена собою і заробляє багато грошей, коли вгадує свій природний проєкт, коли розуміє себе і своє життя. Тому перш за все я б порадила не зважати на поради батьків, коли обираєш фах. Прислухатися до мудрих порад дорослих корисно, але ухвалювати остаточне рішення треба самостійно. Часто батьки нав’язують спеціальності, які їм подобаються або які вони вважають високооплачуваними, не приcлуховуючись до бажань дитини та її природи.
Не існує універсального алгоритму, як обрати фах, але ось що можна зробити: пошукати в дитинстві. Треба згадати, що мені подобалося, коли я був дитиною. В які ігри я грав, як я себе почував, де мені було добре: в компанії з іншими людьми чи на самоті? І що саме я робив? Це дуже допомагає себе зрозуміти. Також можна пройти психологічне тесування. Навіть наш Інститут психології та підприємництва робить таке тестування, яке показує людині її здібності та схильності. До результатів цих тестів варто прислухатися, але все одно вони не мають бути вирішальними в ухваленні рішення.
Треба також подивитися на свої індивідуальні схильності. Хто я: гуманітарій, біолог, хімік? Треба подивитися на свої таланти й здібності. Вони інтелектуальні, духовні чи фізичні? Яка робота мені подобається за видом занять: розумова робота, робота з людьми, мистецтво чи фізична праця? Треба також подивитися на потребу в професії в реальному часі. Це все відразу докупи і приміряти на себе. Думаю, вибрати для себе справу душі — це найважливіше питання у всьому житті людини, бо від цього залежить усе інше. Ми проводимо дуже багато часу на роботі. Якщо ми не задоволені роботою, то це впливає на всі сторони нашого життя.
— Олено Вікторівно, які спеціальності зараз популярні?
— Це не секрет, зараз найпопулярніші ті спеціальності, що пов’язані з ІТ, рекламою, діджитал-маркетингом. Але можу сказати, що психологія зараз набирає обертів, і дуже багато людей зараз звертаються до психології. Наприклад, наш Інститут психології та підприємництва — це перший вищий навчальний заклад, який навчає використовувати психологію як інструмент у бізнесі. І до нас звертається дуже багато успішних керівників, топменеджерів і підприємців саме для того, щоб зрозуміти, як користуватися психологією на підприємстві і як за рахунок психології досягати рехультатів. Це дуже потужний інструмент.
— Які навчальни програми для випускників пропонує ваш навчальний заклад?
— У нас є і контрактна, і бюджетна форми навчання. Пропонуємо спеціалізацію «менеджмент» і все, що пов’язане з психологією бізнесу. Для абітурієнтів, які вступають до нас після школи, — це HR-менеджмент і комунікативний менеджмент. HR-менеджмент — це дуже популярний і потрібний зараз напрямок діяльності. Це ті люди, які роблять ефективний рекрутинг, які оцінюють і розвивають персонал компанії і які вибудовують корпоративну культуру. Я вважаю, що ці фахівці відповідають за кінцевий результат. У бізнесі вважається, що кінцевий результат приносять ті, хто продають, а ми вважаємо, що ті, хто працює з персоналом. Бо персонал і лідерський потенціал — це найпотужніший актив компанії, і якщо персонал підібраний некоректно, то й усе інше не працює. Тому ми надаємо можливість готувати спеціалістів у цьому важливому напрямку. І комунікативний менеджмент — це програма про психологію комунікації.
У бізнесі зараз 70% офісного персоналу пов’язані з комунікаціями. Комунікативний менеджер — це окремий фах, тому що все пов’язано з психологією комунікації. А потім наш випускник може працювати де завгодно і застосовувати ці комунікації при продажах, при проведенні тендерних закупівель. Він може бути журналістом, людиною, яка веде перемови, чи людиною, що займається іміджейкерством, рекламою, маркетингом чи піаром. Тобто це все комунікація. І ми розробили такий курс, який охоплює всі ці напрями.
– До речі, Інститут психології та підприємництва — це український інститут, що функціонує зараз у Латвії, все вірно?
— Так, у нас є кампуси в Києві і в Латвії. І зараз ми ухвалили рішення заради безпеки студентів цей рік навчатися в Латвії. Наш стратегічний партнер нам надав цю можливість. І взагалі ми будемо навчати у гібридному форматі: хто зможе до нас приїхати, буде навчатися в двох країнах одночасно. А хто не зможе приєднатися (і перебуває в Україні, Чехії чи інший європейській країні), — зможе приєднатися до нашого навчання онлайн. Навіть після закінчення війни ми будемо навчатися в двох країнах одночасно, бо ми цей досвід отримали і наші студенти гарно закінчили навчальний рік, тож ми розуміємо: щоб бути розвиненою людиною з креативним мисленням, треба бути гнучким. А коли молода людина повинна знайомитись із новою ментальністю, культурою й мовою, то вона формує креативність розуму, стає більш гнучкою і креативно підходить до виконання завдань. Так склалися обставини (бо ми так не планували), що це ще один плюс для того, щоб сформувати лідера і розумну людину, і ринок дуже потребує таких людей.
— Ваш Інститут зараз у Європі, поділіться, будь ласка, своїми спостереженнями, наскільки престижно в Європі мати освіту? Чи це не обов’язково?
— Ситуація відрізняється від України. Бо в Україні ми можемо закінчити один вищий спеціальний заклад, а потім працювати зовсім в іншій сфері. В Європі, якщо ти хочеш мати високий рівень життя, тобі потрібна вища освіта. У європейців, які закінчили 9 класів школи, втричі більше шансів жити в бідності, ніж у людей з вищою освітою. Проте працевлаштування ще залежить від того, чи відповідають навчальні програми тому, чого на практиці потребують роботодавці. Ви маєте ретельно відбирати для навчання вищий навчальний заклад, тому що зараз у бізнесі все швидко змінюється, і часто знання, які студенти отримують у ВНЗ, не є актуальними.
Та між тим, у європейській країні не зрозуміють, якщо ви 4—5 років провчились на одній спеціальності, а потім хочете влаштуватися за іншим напрямком. Треба буде проходити перекваліфікацію. На мою думку, в Україні значно більші вибір у працевлаштуванні і можливості до зростання. І в Україні головне — це навички, потенціал, розвинені софт-скіл і яка у вас ментальність, а не те, який ви диплом маєте. Тому ми й не обрали шлях рейтингу дипломів, а ми дбаємо про те, щоб наші випускники задовольняли потреби бізнесу. І наші студенти, приміром, і навчаються, і працюють одночасно. З першого курсу вони мають змогу працювати в бізнесах наших партнерів, і це не заважає навчанню. А з 3-го курсу вони обов’язково мають проходити практику на підприємствах наших партнерів. І якщо вони себе гарно зарекомендують, то наші партнери пропонуватимуть їм роботу. Якщо студенти захочуть іти далі, то наш випускник має ту ментальність, яку має випускник після двох-трьох років працевлаштування. І вони можуть заробляти більше.
— Ваші побажання для слухачів «Радіо Україна», і особливо для абітурієнтів.
— Спробуйте дивитися на ціль і не боятися, бо страх робить людину маленькою. Кожного дня робіть маленькі кроки до своєї цілі, і обов’язково настане час, коли ви її досягнете. В Україні дуже багато можливостей, де людина може побудувати кар’єру дуже швидко і досягти дуже високого рівня. Я не знаю, чи можливо це зробити в Європі, де все дуже структуровано. І взагалі, коли щось руйнується і вибудовується нове, воно відкриває багато нових можливостей, це трамплін для твого майбутнього. Бажаю всім зрозуміти себе і знайти справу душі і розуміти, що не буває тільки погано. Завжди є дві сторони. Ми маємо дивитися в майбутнє і впевнено крокувати туди.
Спілкувалася Наталія Махно.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
