.jpg)
Чеська Республіка з 1 липня – а це вже 5-й місяць поспіль – головує в Раді Європейського Союзу. Її ротаційне президентство, яке триватиме пів року, почалося на тлі історичних викликів, з якими зіткнувся ЄС: російська повномасштабна віна проти України та її наслідки. Тому і серед пріоритетів цього головування Чехії в Раді ЄС – саме Україна. «Радіо Україна» поспілкувалося з депутатом Європарламенту Лудєком Нідермаєром про важливі для України економічні аспекти.
— Пане Нідермаєре, наскільки дієві санкції ЄС проти Росії?
— По-перше, це не тільки країни Європейського союзу. Важливо те, що весь західний демократичний світ погодився на безпрецедентні санкції. І відповідь на питання, чи мають вони результат, чи ні, залежить від того, чого від них хто очікує. З самого початку було ясно, що санкції не зупинять просування російських солдатів, тому що Кремль не зважає на наслідки війни для економіки, не зважає на десятки тисяч загиблих, він тільки просуває свої політичні чи владні амбіції. Тобто ніхто й не очікував, що санкції зупинять просування російської армії. Але якщо ми говоримо про те, чи ці санкції принциповим чином знизили боєздатність російської армії, то відповідь — звичайно, так. Якщо ми говоримо про те, чи вдарили вони по російській економіці, то, мабуть, досить згадати, що пару місяців тому російські високопосадовці заявили, що завдяки, зокрема, технологічним санкціям тамтешня економіка повернеться на два десятиліття назад. Звичайно, Росії сприяє те, що частиною її довоєнної і воєнної стратегії була дестабілізація світового сировинного ринку, і тепер вищі ціни на сировини фінансово підтримують Росію.
— Можна ще притиснути?
— Звичайно, можна. Розглядають, наприклад, питання, коли й на якому етапі і які гроші, що заморожені на Заході, будуть конфісковані й використані для часткового пом’якшення тієї величезної шкоди, яку Росія завдала Україні. У випадку цих санкцій також часто буде йтися про краще налаштування, бо, наприклад, дуже добре працюють технологічні санкції… і будуть працювати ще краще, якщо Росія не буде роздобувати ці технології на третіх ринках. Тож тиск на ці треті країни, тиск на їхні компанії, щоб вони подумали, чи будуть вони здійснювати якісь замовлення для Росії і ризикувати, що стануть суб’єктом санкцій Заходу, — це той шлях, яким ми, мабуть, будемо йти далі.
— Що чекає на російську економіку після війни?
— Я думаю, що їй буде дуже складно. У будь-якому разі вона змириться з тим, що деякі технології будуть їй недоступні. Вона намагається думати, наприклад, про те, що почне виробництво літаків, починає шукати шляхи, як виробляти автомашини, — що будуть відповідати стандартам багатодесятирічної давності. Це означає, що по суті Росія припускає, що вона не викрутиться з тих санкцій в осяжному майбутньому, це означає, що вона по суті переходить до моделі Північної Кореї — яка, як ми знаємо, веде до подальшого поглиблення проблем, до старіння економіки. Звичайно, якби Росії і вдалося подолати свою ізоляцію протягом десяти років, тому що там міг би статися політичний поворот в інший бік, — багато з цих інвестицій будуть вкрай непродуктивними, тобто я думаю, що наслідки будуть вкрай непродуктивними, наслідки будуть дуже відчутними.
— Наскільки великої готовності європейських компаній повернутися на російський ринок у майбутньому ви очікуєте?
— Будь-яка розумна людина знає, що Росія не буде ринком, де можна буде торгувати великою кількістю товарів. Роль Росії, найімовірніше, буде в сировинній сфері, Росія має великі сировинні багатства. Але справою політиків є пояснити, що в ситуації, коли Росія буде створювати гостре обмеження безпеки для всього світу, не може бути й мови намагатися якимось чином розпочати з нею бізнес. Ми повинні навчитися з тієї науки, яку нам дала анексія Криму. Така «нежирна, несолона» реакція Заходу, коли хоча ми почали створювати ті пакети санкцій, але все ще була низка компаній, які й після 2014 року зберегли або розвивали інвестиції в Росію, — це те, що збільшило апетит Кремля до продовження своєї політики, а потім ми дочекалися просто абсолютно разючої і жахливої агресії в Україні, і ми цю помилку ні в якому разі не можемо повторити.
— Якою буде роль Євросоюзу у відбудові України?
— Та підтримка, яку надає ЄС і західний світ загалом, — а ми не повинні забувати, що Америка відіграє в цьому дуже засадничу роль, особливо у військовій, а також фінансовій галузі, — має багато вимірів. Треба вже починати готувати відбудову української держави. Але то правда, що починати в якомусь великому масштабі відбудову країни, яку далі атакують російські ракети й безпілотники, досить проблематично. Зараз велика частина економічної допомоги зосереджена на наданні коштів, щоб забезпечити функціонування української держави, а далі це ще сотні мільйонів євро з європейського бюджету на гуманітарну підтримку. Частина з них пішла до країн-членів, які прийняли українських біженців, але сотні мільйонів пішли на гуманітарну допомогу безпосередньо Україні. Ми не повинні забувати, що в Україні є мільйони людей, які втратили житло і на яких чекає дуже неприємна зима. Росіяни почали бомбардувати енергетичну інфраструктуру, а це неймовірно жорстокий спосіб ускладнити людям життя. Тому ми б сказали, що в цю фінансову підтримку входить і підтримка української держави — цьогорічний пакет допомоги, здається, на 9 мільярдів євро, — і сотні мільйонів євро, які спрямовані на підтримку сотень тисяч українців. Крім того, підтримка є і в економічній сфері. ЄС, наприклад, значно пом’якшив правила торгівлі з Україною. Українські компанії мають відкриті двері для експорту на європейський ринок. Ці зусилля ЄС із метою допомогти Україні є безпрецедентними.
Фото: Європейський парламент
.jpg)
.jpg)
.jpg)
