Безліч українських жінок через війну приїхали до Чехії. І тепер вони мусять розпочинати нове життя у новій країні, турбуватися про себе та про близьких. Але, як то кажуть, спершу необхідно одягнути кисневу маску на себе, а потім допомагати тим, хто поряд.
Для того, щоб допомогти українським жінкам адаптуватися у нових реаліях, у Празі було створено особливе місце — Кафе «Жінка» (Café ŽINKA). Спілкуємось із співзасновницею проєкту Хуанітою Кансіл.
— Як виникла ідея створити цей проєкт і такий особливий простір для українських жінок?
— Одразу поясню. Я є співвласницею кав’ярні, яка уже існувала у Празі. Саме тут ми зібралися з моїми друзями, щоб розпочати нову ініціативу. Існує певне кафе і паралельно кафе «Жінка» — воно народжене в закладі, який працює вже декілька років.
Тож ідея створити кафе «Жінка» виникла в нас через тиждень після початку війни. У мене є друзі, яких я знаю 20, 30 років, і разом ми уже здійснили безліч справ ще у часи Чеченської та Афганської війн. Спільно ми прагнули робити щось корисне, бо бездіянно спостерігати за всіма подіями просто неможливо через те, що ми уже бували в таких ситуаціях. І коли почалось повномасштабне вторгнення Росії в Україну, ми одразу відчули, що маємо щось робити. Через тиждень після початку війни, приблизно 1 чи 2 березня, одна із з моїх подруг написала в нашу бесіду, що в українських жінок, які приїхали, є потреба мати місце, куди можна прийти випити чаю чи кави, затишне, пристойне місце — це дуже важливо. Тож я запропонувала створити цей простір у своїй кав’ярні.
Сюди жінки можуть приходити з 14-ї до 17-у годину з вівторка по п’ятницю. Ми маємо змогу обслуговувати їх з порцеляновим посудом, а не одноразовим, який викидають — бо, знаєте, саме це вони отримують. Це просто сервіс, нормальний сервіс, завдяки якому жінки можуть почуватися як у кав’ярні у Львові. Саме це було нашою ідеєю.
І ось уже 7 березня ми зустрілися з друзями, прописали на папері подальші кроки, і 8 березня, на Міжнародний день жінок, уперше запрацювало кафе «Жінка». Дуже швидко ми зрозуміли, що насправді жінкам потрібно. Звісно, спершу вони хочуть прийти сісти і видихнути, поговорити, поплакатися, щось випити та перекусити. Проте згодом ми помітили: є потреба у вивченні чеської мови. Тому що, як ви згадували, спершу необхідно одягнути кисневу маску на себе, тож жінки усвідомлюють, що їм потрібно працювати, знайти роботу в Чехії. Очевидно, потрібні курси чеської. Це стало нашим першим нововведенням.
Так ми розпочали перший мовний курс у кав’ярні по понеділках — в цей день кав’ярня не працює. Але прийшло так багато охочих жінок, що ми зробили й другий. І на щастя, одна з нас є дуже вправним організатором, і вона швидко вирішила питання з новими уроками. Зараз ми маємо уже 22 уроки чеської на тиждень. Надалі ми плануємо розпочати уроки і для дітей. До того ми маємо ще один курс англійської мови.
Також по четвергах до кафе приходить соціальний працівник, психолог і арт-терапевт. Проєкт виріс справді дуже швидко. Все відбувається на волонтерських засадах і наша команда — це наші друзі, що дуже приємно.
— Справді, це надзвичайно чудово, що ви займаєтесь цією значною справою, допомагаєте інтегруватись українським жінкам і віднайти спільноту однодумців як серед українок, так і серед чешок. Хуаніто, розкажіть, будь ласка, детальніше, що ви пропонуєте вашим українським відвідувачкам. Це лише навчальні курси, психологічна підтримка чи, можливо, ще якісь культурні заходи тощо?
— Все розвивається природнім шляхом. Викладачка, яка зазвичай навчає чеської, є ще й творчим куратором. Тому що всі серед нас жінки, виходить спілкування «жінка-жінка», і взаємодія є дійсно природньою.
Наприклад, можна легко порадитись, де краще купити — там чи там, що краще купити – такий вид риби чи такий. Також жінки ходять разом у театр, дехто ходить разом на прогулянки.
І я вважаю, що це найкращий спосіб інтегруватися. Не під час уроків, а під час живого спілкування, зокрема у кав’ярні. Бо ж під час занять ви не будете запитувати, наприклад, якщо піти в м’ясну крамницю, то треба використовувати не «грами», а «дека» — декаграми. Чи, наприклад, там і там можна купити взуття хорошої якості за помірними цінами, а ось туди краще не ходити. Ці речі видаються дрібницями, але насправді є важливими. Це базові речі, які потрібні людям, щоб орієнтуватися у новій країні.
— Де українські жінки можуть знаходити різну інформацію про всі ваші уроки, заходи? Можливо, ви маєте дошку оголошень, де розміщують різну додаткову інформацію на кшталт пропозиції роботи?
— Так, у нашій кав’ярні є дошка оголошень. Туди ми зазвичай прикріплюємо інформаційні повідомлення. Але також усе це ми публікуємо на нашій сторінці у фейсбуці, яка називається «Кафе «Жінка», кожен може її відвідати. Більше того, ми співпрацюємо з моєю подругою Настею Токаренко, яка займається виданням для українців «Пороги» — його ми теж маємо в кафе, і будь-хто може почитати його.
Знаєте, більшість з тих, хто займається кафе «Жінка», — це старші жінки, пенсіонерки, і ми маємо таку собі мережу. Уявімо, наприклад, Олена, Настя, Ірина шукають роботу, а ті, ті, ті жінки шукають, де жити. І тоді ця мережа старших жінок розпитує серед своїх друзів і знайомих, щоб знайти рішення чи якісь матеріальні речі. Завжди так приємно спостерігати за тим, як народжується справжня дружба завдяки нашому проєкту. Це істинне волонтерство, а не просто система.
— Чи можуть українські жінки сподіватися зустріти україномовний персонал у кафе «Жінка»?
— Звісно, серед нас є дві 17-літні юначки, наші друзі з України, які є щоразу в кафе з 14-ї по 17-у годину з вівторка по п’ятницю. І також завжди є одна чи дві старші чеські пані, які ще пам’ятають свої уроки російської і зараз її практикують. І взагалі ми спілкуємось чимось посередині між українською, чеською, російською та словацькою — такою мультимовою, — але завжди розуміємо одна одну.
— Ви пригощаєте безплатно своїх українських відвідувачів з 14-ї по 17-у годину з вівторка по п’ятницю, так?
— Саме так, безплатно. Додам, що це дуже цікавий досвід, як на мене. Коли ми розпочинали, то зробили оголошення у фейсбуці, що наші відвідувачі можуть донатити, допомагати фінансово проєкту. На нашій стійці бариста ми маємо величенький ящик для внесків. За ці кошти ми купуємо десерти, напої тощо. Крім того, наші друзі та відвідувачі майже щодня приносять домашню випічку, навіть хліб, потім ми сервіруємо і пригощаємо наших українських гостей. Тепер ми навіть маємо окрему кавову машину для кафе «Жінка».
Взагалі, розумієте, я підприємець, і я не можу демпінгувати свої ціни, і саме тому є окрема зала в кав’ярні, яка зарезервована для українських жінок із вівторка по п’ятницю з 14-ї до 17-ї години. Інша частина закладу відчинена для традиційних відвідувачів, які оплачують послуги як завжди. Тож виходить так, що одночасно працює дві кав’ярні.
Для кафе «Жінка» все надається безоплатно, проте якщо хтось забажає щось із вітрини кафе Javánka, то тоді необхідно буде оплатити за свій вибір відповідно до цін у меню.
Також ось уже два тижні як ми співпрацюємо з організацією, яка готує супи і постачає їх для кафе «Жінка». Ми пропонуємо їх уже безплатно для наших відвідувачок, адже маємо змогу оплатити вартість супів із відкритого банківського рахунку.
— Чи можуть українські жінки брати з собою дітей у кав’ярню?
— Так, звісно. У нас є гарна дитяча зона, де діти можуть проводити час. Також у нас іще виникла ідея, яка добре проявляється тепер. Це зона з хорошим одягом та взуттям, де можна щось обрати для себе серед запропонованого. Це не гуманітарна допомога, але все ж ми маємо і контакти такі про всяк випадок, наприклад, євангелістська церква чи інші місця поблизу нас. Тож якщо жінкам щось необхідно, то ми можемо направити туди.
Загалом, я вважаю, що найбільш цінним є те, що кафе «Жінка» – це інформаційний центр. Місце, куди інформація завжди потрапляє та рухається. Особливо завдяки візитам соціального працівника щочетверга, психолога чи іншого терапевта. Та інформаційний центр, де завжди можна приємно провести час у приємному колі однодумців. Знаєте, я завжди уявляю, що в такій ситуації те, чого б я потребувала, — це постійно почуватись людиною.
— Як жінки можуть відвідувати ваші заходи? Чи потрібна попередня реєстрація для курсів чи можна просто завітати в кав’ярню і залишитись?
— Якщо жінки хочуть відвідати мовні курси, то необхідна надіслати e-mail на адресу cafezinka@seznam.cz. Цю адресу можна також знайти на нашій сторінці у фейсбуці. Або ж можна написати нам у фейсбук. Наша чудова координаторка Івета владнає все стосовно курсів для вас. Тому що деякі курси заповнені, деякі — не зовсім, кудись жінки вже не ходять, бо вони вже знайшли роботу. Тож важливо таки звернутися до нас завчасно і сказати, що ви хотіли б долучитися до чеського курсу. Якщо ж жінки бажають просто завітати у кав’ярню, то ласкаво запрошуємо Ш вівторка по п’ятницю з 14-ї до 17-ї години.
— Де ж вас можуть знайти? Яка ваша адреса?
— Наша адреса — вулиця Máchova 22, це недалеко від площі Миру (náměstí Míru), зелена лінія метро, лінія А. Ми всього за 200 метрів від станції.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
