«Гріх» Володимира Винниченка знову покажуть у празькому театрі T-art

У суботу, 11 лютого, в празькому театрі T-art покажуть виставу українською мовою «Гріх» за пʼєсою українського революціонера, драматурга та прозаїка Володимира Винниченка.

Постать Володимира Винниченка завжди захоплювала українських патріотів – він був справді видатною людиною в історії становлення незалежної України. Політичний і громадський діяч, прозаїк, драматург і художник. Він був автором усіх делегацій, універсалів та законодавчих проєктів УНР. Перший голова Директорії УНР, голова Генерального секретаріату та генеральний секретар внутрішніх справ. Другий очільник Українського Національного Союзу (з 18 вересня 1918 по 14 листопада 1918 року). Представник делегації Української Центральної Ради у тодішньому Петрограді.

А в 1919 році була написана пʼєса «Гріх».

Тепер її грають у Чехії українською мовою на сцені T-art, який позиціонує себе як перший молодіжний експериментальний театр у Празі. Тож ця вистава також є своєрідним експериментом.

Її премʼєра відбулася 19 жовтня минулого року, цього разу це третій показ, але, як кажуть актори театру, премʼєра – це триває три вистави поспіль.

Про це розповіла у студії «Радіо Україна» режисерка вистави – українка Анастасія Васильєва.

photo_5994713437210524850_y

Людмила Ваннек розпитувала гостю:

Чому обрали саме цей твір для постановки в наші дні, який меседж творчі вистави хочуть надіслати глядачам?
У виставі грають українські акторки-біженки. Як вдалося зібрати їх, де і як шукали виконавиць?
Як реагує чеська публіка на виставу – чи достатньо субтитрів, щоб зрозуміти суть?
Які наступні постановки Анастасія готує з українськими акторками?

photo_5994713437210524835_y

Ось деякі уривки відповідей на ці запитання:

«Коли настали ті події, які настали, всі творчі люди почали шукати можливість сказати те, що для них важливо. І пʼєса Винниченка «Гріх» допомогла мені почати думати не про сам конфлікт (воєнний – ред.), а про внутрішній людський конфлікт. Що відбувається, коли нам потрібно зустрітися із самими собою і цим гріхом, який ми всі проживаємо, коли бачимо насилля. І для мене це дуже актуальна тема зараз для України і для українців.…»

photo_5994439985232722502_y

«Життя таке, що українські акторки-біженки самі нас знайшли. Це дивовижно, як Прага допомогла нам зустрітися».

«У нас були чеські глядачі – люди, які полюбляють ходити в театр, режисери чи драматурги, їм було цікаво подивитися на цей – інший – тип театру. Для них це щось більш класичне, мабуть… І важливо те, що багатьом чехам стала цікавою саме драматургія. Мене потім багато запитували про Винниченка, про історичні події, і це було дуже приємно».

«Одну з головних ролей у «Гріху» у нас виконує хлопець із Казахстану і він вивчив для цього українську мову! Це одна з ролей, яка має найбільше тексту».

photo_5994439985232722505_y

На сайті театру про виставу написано так:

«Що таке гріх? Чи існує безгрішна людина? Чи існує розплата за согрішення? Війна відкриває очі головній героїні, а Революція не дає їй ці очі заплющити. Герої, майже діти, граючись у дорослі ігри, потрапили у пастку власних демонів та справжнього Диявола. Один вибір може посприяти на усе життя. І не тільки ваше».

photo_5994713437210524822_w