Українка Тетяна Мартинюк стала ініціаторкою і засновницею проєкту «Українські книжки у Чехії». До війни жінка займалася активною підприємницькою і волонтерською діяльністю. Створювала соціальні й культурні проєкти. І зараз, за кордоном, не змогла просто сидіти на одному місці.
Після початку повномасштабної війни Тетяна переїхала до Чехії. Трохи адаптувавшись, вона відвідала два літературні вечори, де відбувалися читання поетів, які нещодавно прибули до Чехії або вже давно тут жили.
«Я почала всіх розпитувати, чи десь можна купити українські книжки, бо мені хотілося для себе якогось такого заземлення. Я зрозуміла, що цих книжок просто немає. Я почала цим цікавитися. І думаю: ну, а окрім мене, зараз іще 400 тисяч українців перебувають у Чехії — значить, треба щось робити», — розповіла вона.
Ця ідея з’явилася ще на другому тижні перебування у Чехії: «Я одразу написала повідомлення своєму другові, поету й головному редакторові видавництва «П’яний корабель» в Україні: «Слухай, дивись, я хочу щось читати для себе, але є ще ідея створити таке («Українські книжки у Чехії» — ред.)…». Друг Тетяни підтримав ідею, і вона виклала увесь свій проєкт на папір. Після того ідею Тетяни підтримав Інститут стратегії культури у Львові.
«Мені ці книжки потрібні вже, ми не можемо довго чекати», — сказала Тетяна, і вже через кілька днів проєкт почав свою роботу.
Книжки для тих, хто вимушено, через війну, опинився у Чехії, збирали в Україні. І за два тижні було зібрано 825 книжок.
Чому книжки?
Тетяна пояснює: «Ми маємо зараз десятки месенджерів, у яких ми можемо спілкуватися з іншими людьми… Але ж це ніколи не замінить нам живого спілкування й доступу до тактильності з іншою людиною. Таке саме із книжкою… Гаджет не замінить того, як ти можеш тримати в руках живу книжку, як ти можеш контактувати з цим українським словом, з тим, як ця книжка оформлена…»
«Книжка, яку можна потримати в руках, — це хороша нагода відпочити від гаджету», — розповідає Тетяна.
Як відбувається етап отримання і повернення книжки?
Тетяна з колегами розробила дружню інструкцію, яка є в кожній книжці: «Візьми — прочитай — поверни для інших».
«Я дуже сподіваюся, що ті українці, які справді беруть ці книжки, будуть їх повертати для іншого… І таким чином відбуватиметься постійний обмін літературою», — каже вона.
Зараз невеличка бібліотека почала своє життя у центрі допомоги для біженців з України «MRIYA», що працює за адресою: Прага, Вацлавське наместі, 62.
У прямому етері для «Радіо Україна» Тетяна Мартинюк поділилася своїм подивом: «Я не очікувала такого ажіотажу… Менше ніж за дві доби полички були майже порожні…»
Де ще можна побачити полиці з українськими книжками?
«Це будуть заклади, які будуть доступні для кожного: паб, кафешка, ресторан, коворкінг, творча студія…» — як розповідає Тетяна, це мають бути місця, доступні для кожного українця, мова не йде про дорогі ресторани. Такі місця, де можна просто випити кави, почекати, поки ваша дитина побавиться і в цей момент почитати українську книжку чи журнал.
«Радіо Україна» також долучилося до проєкту і подарувало книжечку, яку ви вже можете узяти й прочитати у центрі «MRIYA».
Детальніше про проєкт, про те, як поділитися своєю книжкою з українцями і чого очікувати від проєкту «Українські книжки у Чехії», — слухайте у подкасті «Радіо Україна». Розмову з Тетяною Мартинюк провела Ангеліна Таран.