21 лютого 2023 року в концертній залі «Рудольфінум» відбувся концерт за закінчення війни в Україні. У програмі заходу пролунав «Військовий реквієм» (1962) Бенджаміна Бріттена – культовий твір ХХ-го століття, написаний для церемонії освячення кафедрального собору в майже цілковито зруйнованому німецькими бомбардуваннями місті Ковентрі.
Здається, того вечора безперечно уся околиця знала, що у «Рудольфінумі» концерт на підтримку України – будівля була виразно підсвічена синьо-жовтими кольорами. Подію відвідало багато впливових чеських гостей, оскільки, як сказав генеральний директор Чеської філармонії Давід Маречек в інтерв'ю Українському Радіо, «цей концерт вважають однією з найважливіших культурних подій на підтримку України».
Міністр культури Чеської республіки Мартін Бакса відкрив концерт вступним словом, згадавши, що Чехія розуміє, що означає напад «більшого сусіда» на маленьку країну, і пам'ятає сумнозвісні окупації 1939 та 1968 рр., тому абсолютно солідарна з Україною і продовжуватиме її всіляко підтримувати. Своє звернення пан Мартін Бакса завершив гаслом «Слава Україні!», на що авдиторія гучно відповіла «Героям Слава!».
Після урочистого виконання державних гімнів Чехїі та України розпочалося виконання «Військового реквієму». Під керівництвом диригента Лукаша Васілека (Lukáš Vasilek) зібралися 220 музикантів та співаків, зокрема троє солістів із Німеччини, Нідерландів та Данії (сопрано Сюзанна Бернгард (Susanne Bernhard), тенор Кайл ван Шунговен (Kyle van Schoonhoven) та баритон Арвід Фагерф’єлл (Arvid Fagerfjäll)), Празький філармонійний хор, із балкону лунав ангельський спів дитячого хору Radost (хормейстер Ян Пірнер (Jan Pirner)), для оркестрового супроводу об'єдналися невеликий колектив Празької філармонії, Чеський філармонійний оркестр та учасники Київського симфонічного оркестру.
Мова твору – латина та англійська. Для присутніх у залі текст зображували чеською та англійською мовами на табло, що розмістили поміж чеського та українського стягів.
У «Військовому реквіємі» поєднуються меси за загиблими та поезії Вільфреда Овена – поета часів Першої світової війни, якого Бріттен назвав «найбільшим військовим поетом і одним із найоригінальніших поетів століття» в контексті мес за померлих.
Солістка-сопрано та хор висловлюють скорботу «офіційним» літургійним текстом усталеної релігії, просять дарувати вічний спокій душам загиблих. Тенор і баритон – це двоє солдатів, які співають вірші Овена та відображають досвід людей, які тримають зброю в руках та відчувають подих смерті. Дитячий хор втілює невинність та відсутність досвіду.
Музична мова «Військового реквієму» зрозуміла для широкого загалу, проте водночас незвична й оригінальна. Засоби виразності почергово змінюють настрої звучання: від покірного до тривожного. Високопрофесійна злагодженість та відточеність музикантів надали атмосфері ефемерності, позаяк «Військовий реквієм» є складним для виконання, а зважаючи на тривалість концерту (орієнтовно 1,5 години) й поготів.
Реакція авдиторії не забарилася: заповнена зала підвелася, бурхливі овації лунали близько 5 хвилин!