Президент Чехії Петр Павел вважає, що внаслідок війни проти України Росія тривалий час буде нестабільною, і НАТО важливо бути готовим до різних сценаріїв. Також Павел не дуже вірить у швидке «прозріння» в Росії і її розворот до налагодження нормальних відносин зі світом.
Про це він сказав в інтерв’ю «Суспільному» в річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Президент Чехії Петр Павел під час інтерв’ю «Суспільному» в Празі, лютий 2023 року. Фото: Олександр Брамський/«Суспільне»
«Можуть виникнути різноманітні сценарії внутрішньої боротьби за владу у РФ після того, як Путін піде. Можливо, новий лідер буде більш налаштований на відновлення діалогу та співпраці. Або це буде хтось потенційно ще гірший за Путіна. Важко вгадати, однак вважаю, РФ буде нестабільною тривалий час, враховуючи кількість структурних проблем в їхній економіці та суспільстві. Тож із такою реальністю доведеться жити. І тому для всіх нас важливо бути готовими до тісної співпраці та мати план, як нам бути з різними варіантами», – зазначив Петр Павел.
Він пояснив свої слова на Мюнхенській безпековій конференції про те, що дестабілізація та розпад РФ – не найкращий сценарій для Заходу, адже з кимось у Росії потім потрібно буде вести діалог.
«Ймовірно, найкращим сценарієм була б ситуація, якби Росія усвідомила, що вона не може виграти війну. Що у них немає іншого виходу, окрім як вести переговори, тому що вони перебувають у настільки кепській економічній ситуації, що їм потрібно відновити принаймні якісь звʼязки з довколишнім світом. Не лише з Китаєм, а й із європейськими країнами. Це був би, мабуть, найкращий можливий сценарій. Тоді ми могли б почати говорити про можливі шляхи покращення відносин», – зазначив Павел.
При цьому він визнав, що зараз сподіватися на цей «найкращий сценарій» не дуже реалістично.
«Нинішнє керівництво покладає провину за війну в Україні на Захід. Вони не бачать жодної помилки зі свого боку. Коли я кажу «вони», маю на увазі не лише керівництво Росії, але й переважну більшість росіян, яка переконана, що вони є останньою святинею християнських цінностей і повинні захистити їх від декадентського Заходу. Це дивна установка для будь-яких відносин. Тому гадаю, ймовірно, зʼявляться й інші варіанти, які будуть більш реалістичними. І один із них полягає в тому, що в Росії буде подібне нове керівництво – якщо не Путін, то хтось такого ж штибу. І тоді, ймовірно, протистояння з РФ нам залишиться на роки вперед», – зазначив Петр Павел.
В інтерв’ю він сказав також, що НАТО варто розглянути прийняття України до свого складу одразу після завершення війни.
Павел зауважив, що з точки зору технічної сумісності Україна вже виконала «домашнє завданн», а ЗСУ мають цінний досвід реальної війни, так само Україна є повністю сумісною з НАТО з точки зору цінностей і довгострокових стратегічних інтересів, і єдина проблема, що залишається, – це триваюча війна, тому що прийняття України раніше загрожує прямим зіткненням Альянсу з Росією.
«Тож нам треба дочекатися закінчення війни та відновлення суверенітету України. І тут постане питання членства в НАТО. І на цьому етапі я б підтримав його, оскільки вважаю, Україна заслуговує на те, щоб її розглядали як нового члена НАТО – за дотримання стандартів, за захист цінностей, які важать для усіх нас. А ще українські військові будуть, мабуть, найдосвідченішими з усіх, і були б великою перевагою для країн НАТО. Отже, є всі причини, чому ми повинні розглядати членство України в НАТО відразу після війни», – наголосив Петр Павел.
За його словами, якщо дивитися на НАТО як на зону стабільності, дружби та співпраці, таку зону хочеться розширювати – не в тому сенсі, щоби наблизити кордони до Росії, хоча Москва продовжує вбачати у цьому загрозу для себе.
«Звичайно, у них відмінне сприйняття, але ми повинні залишатися при своїх аргументах. Розширення зони співпраці насправді нікому не загрожує. Розширення НАТО коштом України посилило б безпеку та стабільність у Європі. Ми повинні зробити такий крок, коли для цього будуть умови», – каже президент Чехії.
Перемогу генерала Петра Павела на президентських виборах у Чеській Республіці українські медіа сприйняли як появу ще одного «великого друга України» на чолі держави-союзника. Павел обіймав найвищу військову посаду в НАТО – був главою військового комітету Альянсу. Від початку повномасштабного вторгнення він виступав за системну збройну підтримку України, а також ініціював збір коштів для допомоги українським військовим.
Один зі своїх найперших закордонних візитів Павел планує саме до України – після інавгурації у березні.
Читайте також: